ВС оголосив рішення про віросповідання та військову службу під час воєнного стану

Верховний суд 1 травня оголосив, що під час дії воєнного стану віросповідання не звільняє громадян від військової служби.

У рішенні суду йшлося, зокрема, про Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє виконувати будь-яку військову службу.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду за результатом розгляду справи № 573/406/24 вказав, що у воєнний час, під час мобілізації і оборонної війни «обов'язок захисту України покладається на всіх громадян України незалежно від їхнього віросповідання».

У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали військовозобов’язаного винуватим у тому, що він після отримання повістки без поважних причин не прибув до ТЦК та СП для проходження військової служби у військовій частині.

Обвинуваченого засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. У касаційній скарзі захисник вказує, що неприбуття його підзахисного до військкомату було пов’язане з його належністю до релігійного об'єднання Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє виконувати будь-яку військову службу, а тому через його глибокі релігійні переконання кримінальна відповідальність виключається.

Залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, Верховний суд вказав, що Україна запровадила альтернативи військовій службі в мирний час і громадяни України можуть безперешкодно ними скористатися. Проте у воєнний час, під час мобілізації і оборонної війни обов’язок захисту України, яка зазнала агресивного нападу з боку російської федерації, покладається на всіх громадян України незалежно від їхнього віросповідання.

У час, коли Україна здійснює самооборону, коли існування самої держави є під загрозою, кожен громадянин України повинен усвідомлювати необхідність пошуку балансу між потребами держави й інтересами громадянина. ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на необхідність врахування «особливої суспільної потреби» і «пропорційно переслідуваної законної мети» у випадках, пов’язаних з необхідністю виконання певного обов’язку і свободою віросповідання.

Верховний суд вважає, що існування особливої суспільної потреби є очевидним, оскільки Україна веде оборонну війну, а не агресивну, Україна зазнала нападу з боку держави, яка є значно більшою за площею і кількістю населення, лінія активних бойових дій і лінія кордону, з боку якого може відбутися потенційний напад противника, вимірюється тисячами кілометрів.

ВС не вдається до аналізу рішень ЄСПЛ в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки жодне з рішень цього суду не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України, з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, у тому числі проти жінок і дітей.

В Україні було оголошено загальну мобілізацію всіх військовозобов’язаних осіб, тобто йдеться не про військову службу за призовом, яка має місце в мирний час (як у справах ЄСПЛ), а про військову службу за мобілізацією для відсічі ворожій збройній агресії.

На переконання суду, перебування держави у правовому режимі воєнного стану є вагомою причиною, щоб вести мову про необхідність виконання військового обов’язку всіма громадянами України, в тому числі й Свідками Єгови.

Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126906863.