Поза зоною. Сторона по справі ніяк не може вийти на зв’язок із ПАГС

Нещодавно «Ракурс» розповідав історію про те, що руками судів створюється небезпечний прецедент, коли сторона, що не є учасником справи, цілком може стати нею… заочно. Суд, легалізувавши відповідний алгоритм, фактично видав індульгенцію для таких дій. Виходить, що будь-хто може від свого власного імені укласти договір, скористатися його результатами, згодом заявити, що не мав на те повноважень від третьої особи, і вийти сухим із води, ще й з грошима. Щоправда, як і було вказано, не будь-хто, а тільки той, хто має впевненість, що система прикриє.

За час, що минув з моменту попередньої публікації, декілька видань опублікували матеріали, присвячені діяльності головного героя нашої розповіді пана Г., не приховуючи його імені — Олександр Громико. В рамках висвітлюваних нами справ нині в Північному апеляційному господарському суді терпляче, вже 2 місяці поспіль намагаються приступити до розгляду по суті. Втім, адвокат пана Громика вже вкотре розповідає суду, що клієнт перебуває в Словаччині. В принципі, не такий вже і далекий світ, щоби не прибути на засідання, зважаючи, що суд визнав його явку обов'язковою. Інше лихо: вже друге засідання у пана Громика чомусь не виходить приєднатися до розгляду справи в режимі відеоконференції, хоча суд зі свого боку забезпечив йому таку можливість.

Хто би міг подумати, що в центрі Європи така біда з комунікацією. Хоча представниця пана Громика, схоже, виходить з ним на зв'язок тут же, у приміщенні суду, без жодних проблем – при тому не якимось екзотичним способом, приміром, залучаючи поштових голубів, а з допомогою звичайнісінького телефона…

Запитання про те, що такий тривалий час робить за кордоном чоловік призовного віку, коли в країні війна, залишається риторичним. Можливо, справи волонтерські вимагають перебування поза межами Батьківщини.

Втім, якщо вірити публікаціям ЗМІ, де в кого виникають доволі обґрунтовані запитання і щодо тієї допомоги фронту. Колеги з кількох видань вказують, що «На папері — «високоточна українська техніка», а згідно з розслідуванням — китайські дрони з ієрогліфами, ввезені через Чехію, без камер, без пультів, без електроніки, за понад $100 000».

Залишаємо ці твердження на совісті колег, але загальний висновок їхній такий – йдеться про створення ілюзії виробництва БПЛА.

Так от суд змушений раз за разом переносити засідання, очікуючи пояснень пана Громика щодо заплутаних обставин справи, світло на які не в змозі пролити навіть його представник.

Тут не варто навіть починати розмови щодо неповаги до суду та інших учасників процесу. Бо на тлі іншого то пусті балачки. Адже в ході розгляду справи пан Громико неодноразово і творчо змінює свою позицію. І виглядає так, що зміни ці – не свідчення якоїсь екзистенційної кризи, а просто незграбні спроби, вибачте на слові, «пропетляти».

То стверджує в рамках власноруч ініційованого кримінального провадження, що компанія ТОВ «Акцент-Новотел» його і він розпоряджається її майном, хоча вона і зареєстрована на інших людей. То раптово прозріває і заходиться стверджувати, що не має відношення до цієї компанії, бо формально він не є там учасником. Зокрема, така тактика є підґрунтям його правової позиції в господарських справах.

То гроші передані як передоплата за оренду та ремонт. То версія різко змінюється і вже ці самі гроші – зовсім не те, що ви могли подумати, виходячи з попередніх висловлювань пана Громики під протокол, а… плата за агентські послуги. І це також стверджується під протокол.

Ну а що? Як то кажуть, не змінюються тільки Бог, дурні і каміння…

Залишається сподіватися, що суду не сподобаються подібні викрутаси так само, як і спостерігачам, терпець йому урветься і він зробить свої висновки.

А ми ще раз звертаємося до представника пана Громика з пропозицією надати свою позицію, яка неодмінно буде відтворена без викривлень і скорочень. Хотілося би вислухати задля об'єктивності пана Громика. Якщо вийде на зв'язок.